Четверг
19.10.2017, 12:06
Сайт информатиков
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная Каталог статей Регистрация Вход
Меню сайта

Категории каталога
Информатика [8]
Проверка кабинета [1]
Документы для работы [0]
Методические рекомендации, конспекты и др
Интересное [14]
Интересное в интернете

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 46

Главная » Статьи » Интересное

Лінукс
ГДЕ.РУ - развлекательная поисковая система

Лінукс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Linux
Пінгвін Tux - логотип і талісман Linux

Пінгвін Tux

логотип і талісман Linux
Компанія/
Розробник:
Різні компанії та особистості
Сімейство ОС: UNIX-подібні
Модель джерельних текстів: Open-source
Останній стабільний випуск 2.6.18.x / 19 вересня 2006
Тип ядра: Монолітне
Ліцензія: GPL
Стан проекту: Робочий / розробка

Ця стаття про операційні системи на основі ядра Лінукс. Для отримання інформації про саме ядро, читайте статтю Лінукс (ядро)

Лі́нукс (англ. Linux, також відомий, як GNU/Linux) — монолітне ядро, що використовується для створення UNIX-подібних операційних систем. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритими джерельними кодами (open source) та вільного програмного забезпечення (free software); на відміну від пропрієтарних операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її джерельні коди доступні усім для використання, модифікації та розповсюдження абсолютно безкоштовно.

Спершу розроблювалася та використовувалася індивідуальними ентузіастами на персональних комп'ютерах, з тих пір Linux завдяки підтримці таких компаній як IBM, Sun Microsystems, Hewlett-Packard, Novell та інших, набув неабиякої популярності, як серверна операційна система; так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги веб-хостингу використовують Лінукс на своїх веб-серверах.

Лінукс було портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується, як на суперкомп'ютерах, так і на мобільних телефонах.

Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.

Зміст

[сховати]

Історія

Рання

Лінус Торвальдс, творець ядра Лінукс
Лінус Торвальдс, творець ядра Лінукс

У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU, з метою створення повноцінної Unix-подібної операційної системи, і компонування її повністю відкритим програмним забезпеченням. На самому початку 1990-х проект зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи -- бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку Unix -- за вийнятком основного компоненту, ядра. У 1990 році проект почав розробку ядра GNU/Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.

Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвальдс, як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix, спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.

Спершу, Торвальдс назвав своє ядро "Freax", що є схрещенням слів "free" та "freek", плюс додання літери "Х", котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Ім'я "Linux" придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, від дав ім'я "Linux" теці, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

Графічна історія Unix систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix.
Графічна історія Unix систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix.

На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукс також вимагали присутності на жорсткому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі, на кшталт LILO. Лінукс швидко перевершила Minix у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення, завдля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.

Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим прикладним програмним забезпеченням у вигляді дистрибутивів Лінукс.

Лінукс та Проект GNU

Річард Столмен, засновник проекту GNU
Річард Столмен, засновник проекту GNU

Метою проекту GNU є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з вільного програмного забезпечення, і найуніверсальніші дистрибутиви Лінукс залежать від бібліотек GNU та програмного інструментарію написаного у межах даного проекту. Free Software Foundation розглядає усі ці дистрибутиви Лінукс, як "варіанти" системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux або Лінукс систем на основі GNU. Хоча деякі дистрибутиви, наприклад Debian GNU/Linux, використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і Лінус Торвальдс назвав даний заклик FSF "просто смішним". Однією з причин використання простішої назви (Лінукс) є те, що відмінності між ядром операційної системи та її дистрибутивом заплутують новачків.

Судовий процес з SCO

У березні 2003 року SCO Group розпочала судовий процес проти IBM, стверджуючи, що IBM додала до ядра Лінукс код, авторські права на який належать SCO Group, і порушила таким чином умови ліцензії на використання Unix. Додатково, SCO надіслала лист декільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Лінукс без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Даний лист став наслідком появи припущення про можливість появи судових позовів проти рядових користувачів Лінукс. Ця дискусія втягнула у судовий процес AutoZone та Red Hat. Питання про те, чи дійсно SCO володіє авторським правом на Unix є спірним, і наразі заперечується компанією Novell.

3 липня 2006 року окружний суд штату Юта відхилив 182 із 294 заяв поданих SCO Group проти IBM.

До цих пір SCO Group не надала жодного доказу стосовно наявності у неї авторських прав на присутній у ядрі Лінукс код.

Мобільність

КПК Sharp Zaurus SL-5500, що працює під управлінням Лінукс
КПК Sharp Zaurus SL-5500, що працює під управлінням Лінукс

Ядро лінукс спочатку проектувалося для мікропроцесорів Intel 80386, однак, наразі підтримує чималу кількість комп'ютерних архітектур. Лінукс входить до списку операційних систем, котрі працюють на найбільшій кількості архітектур -- від кишенькових комп'ютернів iPAQ на основі ARM до мейнфреймів, на кшталт IBM System z9. Спеціалізовані дистрибутиви розповсюджують для значно меншої кількості архітектур.

Авторське право і ліцензія

Ядро Лінукс та більшість програмного забезпечення GNU розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GNU GPL). Ліцензія GPL вимагає, щоб усі зміни, що вносяться до джерельних текстів програмного забезпечення також розповсджувалися під ліцензівєю GPL. У 1997 році Лінус Торвальдс заявив, що "Випуск Лінукс під ліцензією GPL, певно, найкраще, що я зробив". Інше програмне забезпечення може використовувати інші ліцензії; багато бібліотек використовують GNU Lesser General Public License (LGPL), більш ліберальний варіант GPL, а X Window System використовує ліцензію MIT.



Програмне забезпечення

Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість, та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг, роблять її цілком придатною для широкого ряду застосування.

Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені для пропрієтарної ОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою домінуючим на ринку Windows CE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео TiVo використовує дещо модифіковану версію лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys також працюють під управлінням Лінукс.

Лінукс усе частіше використовується на суперкомп'ютерах. У списку 500 найпотужніших комп'ютерів світу 2005 року, 371 (74.2%) працювали під управлінням лінукс, їм же належать 1 та 2 місця даного списку, та 7 місць із перших десяти.

Ігрова консоль PlayStation 3 за замовчуванням працюватиме під Лінукс. Компанія Sony заздалегідь випустила PS2 Linux для PlayStation 2. Такі розробники ігор, як Atari та id Software випускають свою продукцію для операційної системи Лінукс. Linux Game Publishing також займається переносом ігор з Microsoft Windows на Лінукс.

Проект Ноутбук за 100 доларів, метою котрого є забезпечення усіх дітей комп'ютерами задля допомоги у розвитку бідних та малорозвинених націй використовує Лінукс, як основну операційну систему.

Дистрибутиви

Для більш детальної інформації, читайте статтю Дистрибутив лінукс

Ядро лінукс за звичай використовується, як частина дистрибутиву лінукс. Їх компілюють окремі ентузіасти, спільнота та комерційні підприємства. Як правило, до їхнього складу входить додаткове системне та користувацьке програмне забезпечення, встановлювач та вбудований керівник встановлення на оновлення програмного забезпечення. Дистрибутиви створюються з багатьма цілями, на кшталт підтримки певної архітектури, локалізації для специфічного регіону або мови, для вбудованих та систем реального часу; багато з них свідомо включають винятково відкрите програмне забезпечення. Наразі відомо понад 300 дистрибутивів, що регулярно розвиваються, серед них близько 15 найпопулярніших для універсального використання.

Типові дистрибутиви для універсального використання включають у себе ядро лінукс, утиліти та бібліотеки GNU, командні процесори, X Window System, і стільникове середовище, на кшталт KDE та GNOME, разом із сотнями, а то й тисячами пакунів із різноманітним програмним забезпеченням, від простих текстових редакторів до наборів офісного ПЗ, компіляторів та наукового інструментарію.

Використання на стільницях

Стільникове середовище KDE на Gentoo Linux
Стільникове середовище KDE на Gentoo Linux

Високий рівень доступу у внутрішніх механізмах роботи Linux посприяв створенню міфу про суто технічну орієнтацію системи, тому її користувачів не рідко ототожнюють з гакерами. Linux та інші проекти відкритого програмного забезпечення часто критикують за слабкі намагання стати легшими в користуванні.

Останні роки цей стереотип швидко розвінчується. Тепер лінукс може використовувати графічний користувацький інтерфейс анітрохи не гірший за той, що використовують інші популярні операційні системи, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X. Хоча, для лінукс досі не створені повнофункціональні аналоги деякого спеціалізованого програмного забезпечення, однак, загалом ситуація є досить непоганою, і більшість необхідних програм існують у надлишку. Чимало компаній починають випуск своєї продукції і для лінукс, а спеціально створені емулятори (наприклад, Wine) дозволять використовувати розроблене для Microsoft Windows ПЗ в лінуксі.

UNIX'івське коріння Linux означає, що не зважаючи на існування великої кількості графічних утиліт для налаштування системи, прості текстові файли і досі використовуються для зберігання цих налаштувань, і доступ до них, з дозволу адміністратора, може отримати будь-який користувач.

Ринкова частка

Згідно результатів дослідження ринку компанією IDC у 2004 році, 25% серверів та 2.8% персональних комп'ютерів працюють під управлінням Лінукс. Багато аналітиків пояснюють такий успіх її безпекою, надійсністю та низькою вартістю у поєданні зі свободою у модифікації джерельних текстів системи. Основними стримуючими факторами подальшого розвитку Лінуксу є відсутність підтримки деякого апаратного забезпечення та чималої кількості програмного забезпечення, розробленого для Microsoft Windows, до якого звикла велика кількість користувачів — перважно ігри та комерційне ПЗ.

Ринок Лінукс росте стрімкими темпами, як для серверів, так і для персональних комп'ютерів, і за деякими оцінками у 2008 році сягне майже 39 мільярдів доларів.

Встановлення

Найпоширенішим методом встановлення Лінукс на персональні комп'ютери є завантаження з CD-ROM дисків, котрі містять встановлювач та готове до встановлення програмне забезпечення. Такий компакт-диск може бути записаний із завантаженого ISO образу, придбаний (за низьку ціну) або взятий у будь кого.

Як і сервери, персональні комп'ютери із вже встановленим дистрибутивом Лінукс розповсюджуються такими компаніями, як Hewlett-Packard та Dell, хоча й переважно для своїх бізнес-клієнтів.

Альтернативним встановленням стандартної операційної системи є можливість встановлення на комп'ютер тонкого клієнта. За цим методом операційна система завантажується з одного з комп'ютерів в мережі. Це дозволяє зменшувати кошторис одного комп'ютеризованого робочого місця.

У вбудованих пристроях Лінукс зазвичай знаходиться у firmware і не завжди доступний для здійснення змін




Источник: http://uk.wikipedia.org/wiki
Категория: Интересное | Добавил: informatika (28.02.2008)
Просмотров: 1213 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0

Имя *:
Email *:
Код *:



 
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
Remote_NewsBlock loading...
Український софт - понад усе!
Добавить на сайт readme.ru

Статистика


Copyright MyCorp © 2017
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz