Пятница
15.12.2017, 05:33
Сайт информатиков
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная Каталог файлов Регистрация Вход
Сонник, толкование снов, сонник снов, сонник гороскоп, сонник толкование
Меню сайта

Категории каталога
OpenOffice [2]
Конспекты и др [11]

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 46

Главная » Файлы » Документация » Конспекты и др

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ ВЛАШТУВАННЯ І ОБЛАДНАННЯ КАБІНЕТІВ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ
[ Скачать с сервера (200.5Kb) ] 20.03.2008, 13:29

ПРО ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ ВЛАШТУВАННЯ І ОБЛАДНАННЯ КАБІНЕТІВ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА РЕЖИМ ПРАЦІ УЧНІВ НА ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП'ЮТЕРАХ

Н.С. Полька

 

Постановою №9 від ЗО грудня 1998 року Головним державним санітарним лікарем України вперше затверджені державні санітарні правила та норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" (ДЄаПІН 5.5.6.009-98). Правила та норми встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються комп'ютерами під час їхньої роботи. Вони також установлюють гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення й експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в закладах освіти різних форм власності та інших закладах, що проводять комп'ютерні заняття для дітей і підлітків.

"Правила і норми" підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень із вивчення впливу чинників, що створюються комп'ютерами у процесі їхньої роботи, на організм дітей і підлітків та розробкою заходів щодо запобігання їхнього негативного впливу на формування здоров'я дитячого населення.

"Державні санітарні норми і правила"—обов'язковий для виконання нормативний документ, що визначає критерії безпечного використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі дітей і підлітків (підстава: ст. 7,11,13,15,16,17,18,19,20,21,22,26,27,28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"). Порушення цих норм і правил приводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з діючим законодавством.

"Державні санітарні норми і правила" розроблені науковцями науково-дослідного інституту загальної та комунальної гігієни ім. О.М. Марзєєва УНГЦ МОЗ України. У їхній розробці брали також участь фахівці Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань. Київського науково-виробничого об'єднання "Електронмаш", Вінницького ПДІ "Інфракон", Київського медичного територіального об'єднання "Санепідслужба".

У "Правилах та нормах" прийняті такі позначення та скорочення:

ПК—персональний комп'ютер; ВМ—відео-монітор; ЕПТ—електронно-променева трубка;

ЕМП—електромагнітне поле; ЕП—електричне поле; СЕП—статичне електричне поле; КПО— коефіцієнт природного освітлення; ГДН—гранично допустимі норми; ККТ—кабінети комп'ютерної техніки.

Наводимо основні положення "Державних санітарних норм і правил".

1. Загальні положення.

1.1. Санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (далі—Правила) установлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ютерами під час їхньої роботи, та гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі.

1.2. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчально-виховних і позашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп'ютерах.

1.3. Правила поширюються на всі види персональних електронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплекси, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.

1.4. Категорично забороняється використовувати в навчально-виховних закладах як відеомонітори ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

1.5. Вимоги й нормативи Правил повинні враховуватися під час розробки та корегування державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персонального комп'ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів та ін.).

1.6. Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватись державних, галузевих стандартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та технічних завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.

1.7. ПК та його складові частини закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни-виробника і підлягають обов'язковій сертифікації закладами МОЗ України.

1.8. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займаються: підприємницькою діяльністю;

розробкою, виробництвом, закупівлею, реалізацією й застосуванням персональних комп'ютерів і ігрових комплексів із використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією та оснащенням приміщень навчально-виховних закладів усіх типів і власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.

1.9. Проектна документація на будівництво й реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепіднагляду України. Відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт (додаток №1).

1.10. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів усіх типів незалежно від форм підпорядкування й власності зобов'язані привести робочі місця учнів-користувачів персональних комп'ютерів у відповідність із вимогами цих Правил.

1.11. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих Правил, гігієнічну оцінку на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами й закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідних Науково-дослідних установ МОЗ України.

1.12. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за новими (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначеними для дитячого контингенту користувачів) здійснюється на етапах їхньої розробки, прийомки до виробництва, виробництва й надходження та експлуатації у навчально-виховних закладах.

1.13. При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп' ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10, 19, 20,24,40.

1.14. З уведенням у дію цих СанПіН утрачають силу:

•Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональних злектронно-вычислительных машинах и видеодислейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейних классах всех типов средних учебных заведений №5146-89 от 20.10.89 г. (МЗ СССР);

•Гигиенические и эргономические условия организации рабочих мест и режима учебных занятий с применением средств вычислительной техники в средней общеобразовательной школе, Київ, МОЗ України, 30.10.1990 р. (методичні рекомендації).

2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць із ПК.

2.1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.

2.2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

2.3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях із природним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює з ПК, повинна складати не менше 6,0 кв.м, об'єм—не менше 20 куб.м. Площа учбових приміщень із ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

2.4. Стіни, стеля й підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки, повинні мати покриття з матеріалів із матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін—40—50 % , стелі— 70—80 %, підлоги—20—30 %, предметів обладнання—40-60%, (робочого столу—40-50 %, корпуса дисплею та клавіатури—30-50 % , шаф та стелажів—40-60 %).

2.5. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття,

плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі дошкільних та учбових приміщень із комп'ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів" №3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, що затверджені Міністерством охорони здоров'я.

2.7. При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), у яких передбачено використання персональних комп'ютерів у навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце—6 м2 (ДБН В.2.2-3-97).

3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць.

3.1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення.

3.2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В. 2.2-3-9 7 "Будинки та споруди навчальних закладів".

3.3. Штучне освітлення у приміщеннях із ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.

3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах із ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв—не вище наведених у таблиці 1.

3.5. Загальне освітлення повинно бути виконане у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

3.6. Для загального освітлення припустиме застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґратів заборонено.

3.7. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до

90° з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв.м., захисний кут світильників повинен бути не менше 40°.

3.8. Коефіцієнт запасу (Кд) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4.

3.9. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їхнього виходу з ладу.


3.10. У класах та кабінетах із ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т.і.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану й оточенням (стіл, обладнання)—10:1.

3.11. Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).

3.12. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники і таке інше), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв.м.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у кабінетах та класах із ВДТ не повинен бути більше 20, показник дискомфорту—не більше 40.

Мірою захисту від прямої блискості має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла застосуванням спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 80 кд/кв.м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв.м.

 

4. Вимоги, що забезпечують захист учня від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань.1

1 Примітка—Перелік приладів для вимірювання ЕМП наведений у Додатку 2.

4.1. Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рівнів електромагнітних випромінювань у діапазоні частот 50 Гц-300 МГц і статичного електричного поля.

4.2. Напруженість ЕМП у діапазоні ЗО Кгц-300 МГц на відстані 0,3м від усіх поверхонь відеомонітора повинна не перевищувати значень, наведених у таблиці 2.


4.3. Вимоги п.п. 4.3.1-4.3.5 вводяться в дію з 01.01.2001р.

4.3.1. Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5м від будь-якої поверхні відеомо-нітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведено у табл. 3.

4.3.2. Під час проведення вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора на сфері (колі) із центром посередині дисплею. Відстань від умовної поверхні ВМ до тестового зонда (антени

вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц—2 КГц вимірювання необхідно проводити в точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплею. У діапазонах 2 КГц— 400 КГц та 3 МГц—ЗО МГц вимірювання необхід­но проводити у чотирьох точках з інтервалом 900. 


Під час вимірювання електричного й магнітного полів екран дисплею необхідно заповнити літерою "Н" у білому відображенні на чорному фоні (чи навпаки).

4.3.3. Вимірювання електричного й магнітного полів, створюваних відеомоніторами, повинні проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях повинні: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 Кгц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 Кгц—400 Кгц та 3 Мгц—ЗО Мгц; за магнітною складовою не досягати 40 нТл у діапазоні частот 50 Гц—2 Кгц та 5 нТл у діапазонах частот 2 Кгц—400 Кгц і 3 Мгц—ЗО Мгц.

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

• виробником під час проведення перевірки якості кожного відеодисплейного термінала;

• установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, під час проведення вибіркового санітарного нагляду за відеодисплейною технікою заводу-виробника та під час увезення в Україну імпортної продукції;

• майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, перед здачею останньої замовнику. З метою запобігання шкідливому впливу чинників, пов'язаних із застосуванням відеотерміналів та ПК, на здоров'я дітей та підлітків вищевказані вироби, що виробляються в Україні та імпортуються, обов'язково підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі на відповідність вимогам цих Санітарних норм та правил.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи (вимоги щодо тривалості роботи з ВМ викладені в розділі 9).

4.4.1. Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних визначається шляхом множення показів вимірювача напруженості СЕП (додаток 2) на поправковий коефіцієнт К, який розраховують за формулою:

К=0,60-0,19х^, де сі—розмір діагоналі екрана ВМ, м.

4.5. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізуючого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від усіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.

4.6. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3м від екрана не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 нм—2 Вт/кв.м, 320-280 нм—0,002 Вт/кв.м, ультрафіолетового випромінювання в діапазоні 280-200 нм—не повинно бути.

5. Вимоги до мікроклімату

5.1. У кабінетах та класах учбових закладів, де навчання проводиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60±5%, швидкість руху повітря не більшою 0,1 м/с.

5.2. Рівень іонізації повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрана відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб.см. повітря.

5.3. Оптимізацію іонізації повітря на робочих місцях школярів рекомендується проводити за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів із створенням оптимальних рівнів легких позитивних і негативних аероіонів у межах 1000-3000 іонів у куб.см. кожної полярності.

Прилади для визначення іонного складу повітря подані в додатку 2

5.4. У кабінетах та класах навчальних закладів повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та шш.).

6. Вимоги, що забезпечують захист учня від шуму та вібрації

6.1. Шум, що створюється роботою ПК у класах, умовно можна віднести до постійного.

6.2. Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 16, 31,5 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 8 дБА.

Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях у приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки слід приймати згідно таблиці 4.

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.

6.3. Вібрація на робочих місцях, що створюється ПЕОМ, не повинна бути вищою значень, які представлені в таблиці 5. (Далі буде)

Таблиця


Додаток 1 Санітарний паспорт кабінету комп'ютерної техніки

Для всієї статті завантажте документ
Категория: Конспекты и др | Добавил: informatika | Автор: Н.С. Полька
Просмотров: 4248 | Загрузок: 1309 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 4.3/3 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
Remote_NewsBlock loading...
Український софт - понад усе!
Добавить на сайт readme.ru

Статистика


Copyright MyCorp © 2017
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz